Успенська (Волоська) церква
Успенська (Волоська) церква у Львові — збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства.
Історія
Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під час нападу на Львів польських феодалів у 1340. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421, проіснувала до пожежі 1527. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547–1559 архітектор Петро Італієць, уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружини Роксани: в пам'ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571.
Будівництво четвертої Успенської церкви, що збереглась донині, братство розпочинає в 1591 одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин (помер у 1618): з 1597 йому допомагав Войтіх Капінос, а через рік приєднався й Амброзій Прихильний. Будівництво закінчено в 1629.
Архітектура
Успенська церква в плані тринавна базиліка, видовжена вздовж вул. Руської, з півкруглою апсидою, що виступає в бік вул. Підвальної. Храм увінчують три бані з ліхтарями; центральна баня спочиває на підпружних арках, підтримуваних чотирма тосканськими колонами. У такій планувально-об'ємній структурі прослідковується злиття західної ренесансної та української будівельних традицій. Перша проявилася у базилікальному плані й архітектурному декорі, друга — в традиційних купольних завершеннях. Зовні стіни відповідно до внутрішнього планування розчленовані тосканськими пілястрами на симетричні площини, у яких прорізані віконні отвори з архівольтами. Фасад завершено розвиненим антаблементом, компонентом якого є дорійський фриз з метопами, тригліфами та розетами. У полях метопів розміщено рельєфні, різьблені в камені композиції на біблійні та євангельські теми.
В інтер'єрі храму, що складається з трьох просторових об'ємів — бабинця, головної нави та вівтарної частини, основну естетичну роль відіграє матеріал — білий тесаний камінь при лаконічній архітектурній пластиці колон, арок, пілястрів. Центральний купол, основою якого служить доричний фриз, оздоблений кесонами з розетками. В його парусах вміщено різьблені в камені герби жертводавців, які давали кошти на будівництво храму. Основою двох інших куполів — у бабинці та вівтарній частині, служить дорійський фриз з метопами та тригліфами. Стіни, як і зовні, розчленовані пілястрами, а архітектурне рішення інтер'єру збагачують два марші сходів, що ведуть на бокові галереї при північній та південній стінах. Світло в церкву потрапляє через високі вікна, оздоблені вітражами львівського художника першої третини XX ст. Петра Холодного. На стінах залишились зразки станкового живопису XVII ст.
Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9)
